Людина слабка перед відчуттям стадності, а якщо когось ображає цей термін. то нехай буде "комплекс сардини". Кожна сардинка в косяку рухається в унісон невидимим сигналам, повертає туди, куди прямує голова косяка. Це непогано ілюструють соціальні мережі.
Колись я звернув увагу на Одноглазників і помітив неприємну деталь: від більшості акаунтів тхне нафталіном і солоденькими фуфличками. Я подумки створив узагальнений портрет завсідника/ці Одноглазників: "міледі" під/за 30, занепокоєна своєю невитребуваністю, яка постить на тему "я на морі з тортиком власного виготовлення". Словом, мімімі. Слоники на бухветі, наречені на долоні та голубочки/котики. Мені від самого початку було це нецікаве й огидне, тому я ні дня не провів у цьому затхлому середовищі.
У ВК я мав акаунт, але з часом зрозумів, що основна маса відвідувачів - "упорота" і принципово непіддатна змінам реперна молодь, дуже піддатна маніпуляціям. Сардини, які сахаються від хвиль туди-сюди. Тому я акаунт закинув.
Шпигунська контора у кремлях вміло користала й користає сардин із ОК та ВК через їхню несамостійність і хиткість моральних та ідеологічних позицій. Тому мені їх анітрохи не жаль.
В ЖЖ мені подобалось через те, що сардини туди забрідали вкрай рідко. Тут вони почували себе як футбольний хул в оперному театрі. В ЖЖ вони не заводились - собачі блохи не перебігають на людину. Інша температура і структура. Але хитрожопість його власників, які піддалися спокусі махлювати рейтингами та шпигунити, дістала. Оті усі миро та морениморани витісняють серйозний контент на периферію. Перевід серверів до ФСБ стали останньою краплею. Я закинув ЖЖ, хоча регулярно заходжу, щоб почитати розумних людей, більшість яких перебралась на Дрім, але не усі.
Дрім схожий на світську тусовку: усі з бокалами бродять простором і інколи заводять легкі розмови. Це мені до вподоби, поки що.
Повертаючись до сардин, розповім діалог двох із них, чому став невільним свідком.
- Усе, пропав Інтернет. - пробулькала одна.
- Тепер в ньому нічого рбити, - піддакнула інша.
Інернет для них - ОК і ВК, іншого вони не знають. Ось так.
Колись я звернув увагу на Одноглазників і помітив неприємну деталь: від більшості акаунтів тхне нафталіном і солоденькими фуфличками. Я подумки створив узагальнений портрет завсідника/ці Одноглазників: "міледі" під/за 30, занепокоєна своєю невитребуваністю, яка постить на тему "я на морі з тортиком власного виготовлення". Словом, мімімі. Слоники на бухветі, наречені на долоні та голубочки/котики. Мені від самого початку було це нецікаве й огидне, тому я ні дня не провів у цьому затхлому середовищі.
У ВК я мав акаунт, але з часом зрозумів, що основна маса відвідувачів - "упорота" і принципово непіддатна змінам реперна молодь, дуже піддатна маніпуляціям. Сардини, які сахаються від хвиль туди-сюди. Тому я акаунт закинув.
Шпигунська контора у кремлях вміло користала й користає сардин із ОК та ВК через їхню несамостійність і хиткість моральних та ідеологічних позицій. Тому мені їх анітрохи не жаль.
В ЖЖ мені подобалось через те, що сардини туди забрідали вкрай рідко. Тут вони почували себе як футбольний хул в оперному театрі. В ЖЖ вони не заводились - собачі блохи не перебігають на людину. Інша температура і структура. Але хитрожопість його власників, які піддалися спокусі махлювати рейтингами та шпигунити, дістала. Оті усі миро та морениморани витісняють серйозний контент на периферію. Перевід серверів до ФСБ стали останньою краплею. Я закинув ЖЖ, хоча регулярно заходжу, щоб почитати розумних людей, більшість яких перебралась на Дрім, але не усі.
Дрім схожий на світську тусовку: усі з бокалами бродять простором і інколи заводять легкі розмови. Це мені до вподоби, поки що.
Повертаючись до сардин, розповім діалог двох із них, чому став невільним свідком.
- Усе, пропав Інтернет. - пробулькала одна.
- Тепер в ньому нічого рбити, - піддакнула інша.
Інернет для них - ОК і ВК, іншого вони не знають. Ось так.