![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Latynycia? Bez poblem!
Dec. 28th, 2016 09:32 pm Поки що інтернет товариство млявенько розводить пари у темі переходу української мови на з кириличної на латинську графіку. Але тема визріває, і невдовзі, передбачаю, буде досить популярною.
Перед тим як зважитися на такий кардинальний крок, треба порівняти усі за і проти.
Аргументи щодо переходу можна поділити на три аспекти: ідеологічний, практичний та технічний.
Не секрет, що одним з найважливших аспектів є аспект ідеологічний. Прихильники реформи не приховують, що однією з головних цілей є відрив від москоської ідеології - а єдина кирилична графіка письма створює ментальну пастку для народів, які нею користуються, у вигляді московського духовного панування. В цьому прагматизмові немає нічого нового - адже свого часу московська ідеологічна машина працювала саме над тим, щоб знищити ментальні відмінності шляхом уніфікації на основі кириличної графіки. Причому, не лише "братів-слов`ян" білорусів й українців, а й тюркомовних та фінноугромовних. Усе це робилося задля духовного відокремлення Третього Риму від іншого, передусім європейського, світу. Тому не варто сором`язливо корчитися у потугах "зберегти обличчя": так, головною метою реформи має бути звільнення від ідеологічних московських кайданів і наближення до європейського світу у ментальному аспекті. Як свого часу московські асимілятори не церемонилися з відмінностями української графіки від російської. І не лише графіки, а й лексики, граматики і навіть фразеології. Та це інша тема. Отже, графічна реформа має стати однією з тих, яка покликана вивільнити український менталітет від цупких імперських обіймів.
Тепер про аспект практичний.
Кирилична графіка протягом віків зазнала численних модернізацій. З неї в різні часи, починаючи з петровських реформ і аж до 1950-х років потроху вилучалися архаїчні літери - Ъ (єр) Ь (єрь) , "ять", "іжиця", "фіта" та інші; останнім, якщо не помиляюсь, "впав" апостроф. Але такі зміни не змогли врятувати кириличну графіку від архаїчності і незручності. Найбільш "живучі" в кирилиці саме ті літери, які графічно збігаються з латиничними, навіть при розбіжності фонетичній. Це ще більше посилюється в епоху передових інформаційних технологій. Латиницею користуватися в сучасних умовах зручніше. І хай там як греки, грузини або вірмени - їхня графіка є їхньою справою (тут багато аспектів. в тому числі "ізоляціоністських"), а українській мові, що дуже близька до польської, чеської, словацької та інших слов`янських народів, які користуються латницею, сам бог велів перейти на неї. До того ж "Стара Європа", не призвичаєна до кириличних знаків, зможе, нарешті, сприймати нашу мову "на дотик". Адже зізнайтеся: багато вас досконало читає грецьку? - Отож.
Технічний аспект. Як, чим, коли і т.ін. Тут перш за все треба сказати, що якщо навіть деякі тюркомовні країни успішно перейщли на латиницю (з арабської "в`язі", на хвилиночку!) - Туреччина, Азербайджан тощо, то що говорити про українську мову, перед якою приклади більш близьких народів? До того ж, користувачі Інтернету добре засвоїли "трансліт", що є ще одним аргументом за. А саме вони є інтелектуальною елітою, яка має право і обов`язок "тягнути" цей віз. Блогери, студенти, професура, вчителі, інтелектуали... Лишаються бабусі з дідусями та певний процент принципово "ненавчимих", які не користуватимуться латиницею, так само як не користуються кирилицею. Отож. проблема є, але вона розв`язується. Наприклад, я особисто уявляю собі перехід набагато швидшим і легшим, аніж здається. Звичайно, з перехідним періодом, в який дві орфографії існуватимуть паралельно.
Розберемо графічний матеріал.
В нашій абетці 33 літери, включаючи мертвонароджену Г (чорт забирай, не до пошуку на клавіатурі), введену заради двох десятків слів. До речі, свідчення того, що від деяких знаків треба відмовлятися.
Отже, А Б В Г Г Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ч Ц Ш Щ Ю Я Ь.
Латиниця (англ.): A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z (26 літер).
Маємо дефіцит 7 літер. які треба буде замінити сполученнями літер. І при цьому одна латинська літера (Q) для нас непридатна, і ще одну з двох ( V, W) треба викидати за непотрібністю. Тобто. наш матеріал скорочується до 24 літер.
Дуже просто з приголосними, які легко транслітеруються: Б - B, В - V, Г - G, Д - D, З - Z, К - K, Л - L, М - M, Н - N, П - P, Р - R, С - S, Т - T, Ф - F, Х - H (15 літер). Ще одна літера Ц легко транслітерується латинською С (16).
Складності із групою непростих для графічної передачі літер (шиплячих тощо) обходяться вживанням сполучень: Ж - ZH, Ч - CH, Ш- SH. Набільший головний біль викликає літера Щ . Передавати її аж чотирма літерами SHCH не є комфортним виходом (хоча з огляду на польську орфографію, то ще й нічогенько). Після довгих роздумів мені припало на думку передавати її сполученням двох літер. які ніколи в такому порядку в інших випадках не вживатимуться - СS.
Голосні. З: А - A, Е - E, І - І, О - O, У - U усе просто. Для И знаходимо відповідник Y, для Й -J. Пом`якшені на початку складу передаємо сполученнями: Ї - JI, Ю - JU , Є - JE, Я - JA, в середині складу IA, IU і подібно.
Найбільшою проблемою лишилися м`який знак і апостроф. Не впевнений, але для користі справи можна відмовитися від одного із цих знаків. У "жертву" я приніс би м`який знак, який в усіх випадках можна передавати надрядковим апострофом. Втім, я не впевнений в правильності такої пропозиції.
Use skladne je naspravdi ne takym vzhe j skladnym. I hocha napysannia postscryptumu zajnialo v mene bil`she chasu. anizh zazvychaj, to ce cherez dva riady liter na klaviaturi - latynyci j kyrylyci.
Ne tak vzhe j skladno. Dilo zvychky. Trohy trenuvan` - i vualia.
Ja za!
"Csyro vash", Wooodooo.
